Написано Aia Kora – художниця, яка перетворює полотно на живу історію, а культуру – на простір глобального діалогу. У своїй творчості вона працює з темами тілесності, жіночої присутності, вразливості та внутрішньої сили. Ми поговорили з Aia про її шлях у мистецтві, природу творчості та те, що рухає нею далі – попри все.
Як почалася ваша історія з мистецтвом?
Моє знайомство з мистецтвом почалося дуже тихо – майже інстинктивно. Це було внутрішнє відчуття, яке складно пояснити словами. Перший момент усвідомлення був схожий на імпульс: я зрозуміла, що мені потрібно малювати, щоб дихати.
Ваші роботи дуже емоційні. Які теми найчастіше “виходять” на полотно?
На полотно завжди приходять теми тілесності, жіночої присутності, вразливості й сили. Мене цікавить те, що ховається: емоційні вибухи, тиша, нерозказані історії. Це спроба доторкнутися до внутрішніх станів, які не завжди мають форму слів.
Чи був момент, коли ви сумнівалися у своєму шляху мисткині?
Ні, сумнівів не було ніколи. Мистецтво – це не вибір. Це моя природа. Не те, чим я займаюся, а те, ким я є.
Яких відчуттів ви хочете для глядача під час першої зустрічі з вашими роботами?
Я хочу, щоб людина відчула паузу. Момент зупинки, в якому з’являється тиша і можливість почути себе. І щоб кожен забрав із собою щось дуже особисте – власний внутрішній відгук.
Що для вас означає “говорити про культуру голосно”?
Це означає не боятися заявляти світові, хто ми є. Давати видимість тим історіям, які часто залишаються непочутими. Підсилювати жіночі голоси й створювати простір, де культура – це діалог, а не монолог.
Чому ви вирішили підтримати U-Woman?
Тому що цей проєкт говорить про жіночу присутність не як про тренд, а як про фундамент. Мені близька ця відвертість, глибина і сміливість.
