Проект «Зшита Україна» є відповіддю на глибокі культурні та соціальні виклики, спричинені повномасштабною війною, зокрема вимушеним переміщенням людей, розривом культурних зв’язків та втратою відчуття належності до спільного культурного простору. В умовах війни культура перестає бути лише сферою репрезентації і стає інструментом відновлення, збереження пам’яті та реінтеграції людей, які зазнали травматичного досвіду.

Актуальність проекту полягає в роботі з жінками з прифронтових та тимчасово окупованих територій, зокрема переселенками та жінками, які втратили близьких на війні. Саме ці групи часто залишаються поза увагою культурних процесів, хоча вони є носіями нематеріальної спадщини, сімейної пам’яті, локальних традицій та досвіду, що формує сучасну українську ідентичність. Проект також передбачає участь поранених військових як співтворців культурного процесу, що посилює міжгруповий діалог і сприяє реінтеграції через культуру, а не через інституційні чи соціальні механізми.

«Зшита Україна» працює з нематеріальним наслідком через матеріальні та зрозумілі художні дії. Центральним чином проекту є текстильна карта України, створена з фрагментів тканини, над якими працюють учасниці з різних регіонів. Особливим елементом є використання гудзиків, зрізаних з одягу, який жінки приносили у 2022 році як матеріал для плетіння маскувальних сіток. Ці пуговиці стають матеріальним свідченням війни, втрати дому та мирної життя, а також символом зв’язку та збереженої пам’яті. Через спільну роботу з цими матеріалами учасниці не лише створюють художній об’єкт, а й переосмислюють свій досвід у колективному культурному процесі.

Проект має три взаємопов’язані результати: створення текстильної карти України як арт-об’єкта, документальний фільм із розповідями учасниць та книгу, що поєднує фотографії процесу, деталі робіт та жіночі тексти. Такий підхід дозволяє зафіксувати не лише фінальний результат, а й сам процес співтворення як важливу частину культурної реінтеграції. Документальний та видавничий компоненти забезпечують довготривале вплив проекту та його доступність для широкої аудиторії.

Позитивне вплив проекту на культурний контекст полягає у створенні простору для спільної дії та діалогу між різними групами, що потерпіли від війни, а також у формуванні нового погляду на реінтеграцію як культурний процес. Проект сприяє збереженню та актуалізації нематеріальної спадщини Донеччини та інших прифронтових регіонів, показуючи, що культура існує не лише в музеях, а передусім у людях та їх історіях.

Для організації-заявника — Благодійного фонду «Дніпровська заволока» — проект відповідає стратегічним напрямкам діяльності, що поєднують культуру, освіту та роботу з громадами. Фонд має досвід реалізації мистецьких та соціально орієнтованих ініціатив, і «Зшита Україна» є логічним продовженням цієї роботи, підсилюючи інституційну спроможність фонду та його роль як платформи для культурної реінтеграції.

Партнерство з Комунальним закладом культури «Донецький обласний художній музей» підсилює проект інституційно та змістовно. Музей, який сам зазнав втрати фізичного простору через війну, є носієм культурної пам’яті Донеччини та надає проекту професійний контекст, експертизу та можливість подальшої публічної репрезентації результатів. Це партнерство створює зв’язок між живою партисипативною практикою та музейною інституцією, що є важливим кроком у переосмисленні ролі культури в умовах війни.

Таким чином, проект «Зшита Україна» є важливим для країни як приклад культурної реінтеграції через мистецтво, для регіонів як спосіб збереження та осмислення локальної пам’яті, для громад як простір спільної дії, а для організації-заявника та партнера як стратегічний розвиток їхньої культурної місії в умовах сучасних викликів.