Художній виставковий проєкт. Автор: Олександра Малишко. Термін проведення виставки: від 2 тижнів до 1 місяця. Складається із колажів формату А-3, у кількості від 30 штук у техніці: папір, поліграфія, маркер. Потребує за потребою оформлення в рами з паспорту та підложкою ( пресованим картоном). Шукаю партнерів для виставкового заходу, фундацію яка має простір для виставки та арт-куратора та фінансування перевезення колажів. Розглядається можливість друку колажів та використання поліграфічних матералів та інші пропозиції. «Кожен колаж у цій серії присвячений біженцям, переселенцям, мігрантам та людям у війні. Проєкт “Чужі янголи” — це моя спроба заговорити свій страх, зафіксувати душевне потрясіння і через мистецтво знайти дорогу назад, до своїх». Серія колажів є прямим емоційним відбитком життя під постійною загрозою. Постійний інформаційний шум, звуки сирен у Дніпрі, хронічна втома та непевність у завтрашньому дні руйнують внутрішні опори. Художниця фіксує стан «замороженого життя» — коли прагнення до самореалізації впирається у глуху стіну війни. Колаж як техніка тут працює ідеально: це збирання розірваної на шматки реальності докупи, спроба склеїти документування катастрофи та особистий біль. Цей проєкт не має єдиної географічної точки, він народжується в русі. Частина робіт створена у прифронтовому Дніпрі, частина — під час мистецьких подорожей через Ряшів (Жешув) та Варшаву. Проте, навіть перебуваючи у безпечних європейських містах, людина з прифронтової зони привозить свій біль із собою. Контраст між мирною Європою та внутрішнім пеклом війни народжує відчуття відчуженості. Мистецькі подорожі стають не просто джерелом нових вражень, а рефлексією на статус «чужого» всюди, куди б ти не поїхав. Метафора «чужих янголів» — це ключовий образ проєкту. Це відчуття покинутості, коли здається, що вищі сили, які раніше оберігали та приносили удачу, раптом замовкли або стали на бік когось іншого. Світ навколо заповнюють чужі сутності, чужі правила та чужі янголи, які байдуже споглядають за людською трагедією. Це критика відсутності базової безпеки у сучасному світі, де людина, попри весь технологічний та культурний прогрес, залишається беззахисною перед насиллям історії.