«Почуй» – це серія імерсивних аудіодосвідів, що досліджує, як звук перетворює простір на місце присутності. Проєкт об’єднує аудіоспектаклі, документальне мистецтво, поетичний текст і site-specific перформативність у єдиний жанр: аудіодосвід, прожитий у фізичному просторі.
Кожен продукт серії це самостійний аудіоспектакль, який слухається в конкретному контексті: у горах, у місті, у музеї, на фермі тощо. Аудіо не лише супроводжує дію. Воно формує її, перетворюючи звичний рух людини у простір осмисленого досвіду.
Перший продукт серії, «Почуй: Гори», це імерсивний аудіоспектакль для походу в Українські Карпати. Його тривалість близько години. Він пропонує слухачам пройти крізь зустріч, пам’ять, тишу, контакт і приналежність, драматургічну дугу, в якій гори говорять з людиною від першої особи.

Актуальність
У сучасних умовах війни, виснаження, цифрового перенасичення та порушеного зв’язку з місцем українці втрачають здатність бути присутніми. Простори перестають говорити. Природа стає фоном. Міста стають функціональним маршрутом. Гастрономія, споживанням. Музеї, переглядом.
Проєкт «Почуй» працює з цією втратою. Через звук, найдревнішу форму орієнтації людини у просторі, він повертає присутність туди, повз що людина зазвичай проходить.
Перший продукт серії, «Почуй: Гори», виник з усвідомлення, що Карпати, найбільший живий простір української пам’яті, звучать для більшості туристів мовчазно. Без розуміння, без контакту, без впізнавання. Спектакль повертає горам голос і пропонує слухачці зустрітися з ними як з суб’єктом, а не пейзажем.

Мета проєкту
Мета проєкту «Почуй» це створення нової жанрової форми, у якій звук стає інструментом проживання простору. Кожен продукт серії формує імерсивний досвід, що поєднує:
– поетичний текст як драматургічну основу;
– звукову партитуру як просторовий каркас;
– фізичну дію слухачки (рух, дотик, зупинку) як співтворчий процес;
– документальні елементи (історичні, культурні, географічні факти) як шар достовірності.
Через ці елементи проєкт прагне:
1. Повернути людині здатність присутності у просторі, який зазвичай сприймається функціонально.
2. Створити інтимний контакт між слухачем і місцем без посередників, без екскурсовода, без поспіху.
3. Розкривати культурну, історичну та емоційну глибину конкретних просторів, від Карпат до міських ландшафтів, гастрономічних практик, музейних колекцій.
4. Розвивати жанр аудіодосвіду як самостійну форму сучасного мистецтва, відмінного від подкасту, аудіокниги, медитаційного аудіо чи звичайного аудіогіда.

Проблематика
Проєкт піднімає такі питання:
Що означає бути присутнім у просторі, повз який ти проходиш?
Чи може звук повертати голос місцям, які мовчать у культурному полі?
Як перетворити функціональний маршрут (підйом у гори, вечерю, прогулянку) на прожитий досвід?
Чи можливо створити інтимний контакт з простором без фізичної присутності інших людей, лише через аудіо?
Як працює подвійний код у звуковому досвіді, коли простір говорить про себе, а слухачка впізнає себе?

Очікувані результати
Соціальний ефект:
Проєкт «Почуй» формує нову культуру взаємодії з простором, від природного до культурного. Через імерсивний аудіоформат він пропонує українській аудиторії інструмент повернення до присутності у часи виснаження і війни. Особлива увага приділяється жіночій аудиторії, для якої формат тихого, інтимного, не агресивного аудіодосвіду заповнює нішу між медитаційним аудіо і традиційним мистецтвом.
Мистецький ефект:
Реалізація проєкту передбачає створення нового жанру на перетині sound art, поетичної драматургії, документального аудіо і site-specific перформативності. Кожен продукт є самостійним художнім твором, але разом вони формують єдиний авторський почерк і впізнавану естетику.
Інституційний ефект:
Почуй пропонує українську модель імерсивного аудіоспектаклю, жанру, що в сучасній культурі лише формується. Серія працює як з місцевою аудиторією, так і з міжнародним культурним полем, відкритим для тихих, поетичних, документально точних форм. Українська мова, ландшафт і драматургічна традиція стають основою для роботи, яка пропонує новий тип присутності у мистецтві, не видовищний, а інтимний.