Написано Ольга Радіонова — художниця й скульпторка, для якої мистецтво ніколи не було хобі. Це її спосіб мислення, стан душі й постійний внутрішній діалог зі світом. Ми поговорили з Ольгою про шлях у мистецтві, вибір скульптури як мови, натхнення без міфів і силу професійної спільноти.
Коли творчість стала частиною вашої ідентичності?
Моя творчість ніколи не була хобі. Першу персональну виставку я мала у 14 років, ще навчаючись у школі. Я малювала стільки, скільки себе пам’ятаю.
З кожним етапом життя моя професійна кар’єра ставала дедалі серйознішою: навчання в Академії мистецтв, членство в Спілці художників України, участь у міжнародних проєктах.
Бути художницею для мене — це не лише професія, а й персональна ідентичність. Це більше, ніж робота. Це мій стан душі й розуму. Я митець 24/7.
Як ви зрозуміли, що саме скульптура — ваша мова?
У мистецтві існує багато мов і голосів. За свою кар’єру я «розмовляла» майже всіма: займалася живописом, ілюстрацією, експериментувала зі скульптурою та ювелірним мистецтвом. Мені завжди було цікаво досліджувати матеріали, техніки та їхні властивості.
Двовимірне мистецтво працює в площині, створюючи ілюзію форм і простору. Тривимірне — формує простір навколо себе. Для мене скульптура — це більший виклик і більша відповідальність. А я люблю нетривіальні завдання в мистецтві.
Що насправді живить ваше натхнення?
Натхнення як прекрасна муза, що прилітає на крилах і шепоче ідеї, — це романтичний міф. Якщо чесно, це маячня.
Мистецтво — це наполегливість, щоденна праця, постійне відточування навичок, навчання й аналітика. Це комплекс дій, якими я займаюся щодня.
А ідеї можуть з’явитися звідусіль: прогулянка на природі, почута пісня, фільм, книга, наукова думка, розмова або подія у світі. Будь-що може стати початком твору мистецтва.
Чи маєте ви ритуал входу в робочий стан?
Так, усе дуже просто. Зранку потрібно прийти до майстерні, сісти за стіл і почати працювати. Просто почати щось робити — і сама атмосфера майстерні допомагає налаштуватися на творення.
Що, на вашу думку, має відчути людина, дивлячись на вашу роботу?
Мистецтво дає можливість пережити стани й емоції, які людина не відчуває в повсякденному житті. А саме наші відчуття формують нас.
Я за те, щоб мистецтво викликало здебільшого позитивні, конструктивні емоції. Негативу й болю нам і так вистачає в буденності.
Якщо глядач відчуває подив, захват, розслаблення, задоволення або просто посміхається, дивлячись на мою роботу, — значить, моє мистецтво працює так, як має.
Чому ви вирішили підтримати U-Woman?
Бути митцем у сучасному світі — це серйозний виклик. Особливо якщо ти обираєш мистецтво як професію й джерело доходу. Потрібно орієнтуватися в правилах світового артринку, розуміти тренди, враховувати безліч глобальних факторів.
Це дуже складно, особливо коли ти сам. А можливість бути частиною професійної спільноти, отримувати інформацію, фідбек, дізнаватися нове — безцінна. Я рада бути частиною такої спільноти й ділитися власним досвідом.
Що б ви сказали собі на початку шляху?
«Йди краще в стоматологи — вони хоча б нормально заробляють».
Жартую
Насправді шлях у мистецтві не завжди легкий, але він того вартий. Бо тільки тут ти можеш створювати цілі світи, виміри й цивілізації — і керувати ними.
